Теория спортивного права

Ознакомление с соответствующими публикациями по спортивно-правовой проблематике убеждает в том, что теоретики по-разному определяют природу спортивного права, и это подтверждает характеристика определений, какие приобрёл термин «спортивное право» («международное спортивное право», «европейское спортивное право», «спортивное медицинское право», «спортивное трудовое право», «административно-спортивное право» и т.д.). С другой стороны, анализируя спортивное законодательство Украины и других стран, можно заметить, что в правовом регулировании спорта есть достаточно проблем не только технического, но и концептуального уровня, требующих их теоретического осмысления и выработки соответствующих научных рекомендаций для их практического решения.

В этом смысле полезной может быть защищенная недавно диссертация, автореферат которой публикуется ниже. 

                                                      А.А.Ющик, к.ю.н.  

ФУТБОЛ :   В А Р  і  П Р А В О

(про нову технологію в чемпіонаті України).

Відеоасистент рефері (ВАР) у тому варіанті, як його запроваджено в чемпіонаті України, від самого початку перетворений на суддівську технологію неправомірного впливу на результат матчу, що суперечить принципам чесної гри та суті спорту, і навіть створює можливість порушення вимог кримінального законодавства України.

Технічний аспект застосування ВАР.

ВАР, за його ідеєю та функціональним призначенням, належить розглядати виключно як технічний засіб головного судді матчу для отримання технічної (але не консультативної) допомоги при трактуванні окремих ігрових епізодів у певних ігрових ситуаціях, які суддівській бригаді матчу одномоментно кваліфікувати без їх фіксації та відеоповтору складно.

Такі епізоди можуть бути: а) поміченими, б) не поміченими головним суддею матчу або його помічниками. В залежності від цього, ініціатива залучення ВАР для перегляду епізоду має виходити: у випадку «а» – від головного судді, у випадку «б» – від судді ВАР. Проте в обох випадках гру для перегляду епізоду зупиняє лише головний суддя.

При цьому необхідне чітке обмеження переліку ситуацій для застосування ВАР під час матчу лише тими випадками, коли помилкове рішення судді створює реальну можливість суттєво вплинути на перебіг і результат матчу; водночас належить уникнути створення ситуацій затягування часу через зловживання ВАР.

Перелік ситуацій, в яких використовується ВАР, доцільно обмежити трьома ситуаціями, в яких суддя зобов’язаний прийняти рішення про: 1) зарахування або  незарахування голу, 2) призначення або непризначення пенальті, 3) видалення або невидалення гравця з поля.  

Усі вказані питання регламентуються спортивно-технічними нормами, тому рішення судді матчу з цих питань є остаточними, оскарженню і перегляду не підлягають. В іншому разі у спортивне змагання буде внесений безлад. Так само судді ВАР не повинні коментувати епізод чи в інший спосіб «підказувати» головному судді його рішення. Їх обов’язок – надати «картинки» спірних епізодів (по можливості, з виведенням їх на екран на стадіоні).      

Організаційний аспект застосування ВАР.  

Вибіркове використання ВАР в окремих матчах кожного туру чемпіонату, а не в усіх матчах, створює реальну можливість для керівного суддівського органу маніпулювати даною технологією в інтересах певних суб’єктів.

Таким чином, по-перше, порушується спортивний принцип рівності всіх учасників змагання, а крім того, створюються додаткові корупційні ризики, що справляє негативний вплив на розвиток футболу і в цілому спорту в Україні. Через це належить виключити свідомий вплив керівних органів футбольного арбітражу на використання ВАР у конкретних матчах.

А для цього доцільно затвердити Положення про порядок використання ВАР у чемпіонаті України з футболу, передбачивши, що визначення матчів, на яких задіяний ВАР, відбувається шляхом жеребкування, з участю у ньому представників футбольних клубів. Одночасно таким же чином варто призначати суддів ВАР.

Можливий і інший варіант рішення, наприклад, складання єдиного графіку використання ВАР почергово на матчах кожного учасник на увесь час чемпіонату.

Олексій Ющик, кандидат юридичних наук